Виникнення та розвиток господарських правовідносин у Древньому Римі

Abstract

Проаналізовано, що зростання грошових благ, вихід на світові ринки і захоплення світових ресурсів, розвиток грошового обігу, торгівлі після Пунічних воєн значно хитнули мораль і солідарний спосіб життя римлян. Зростання товарного виробництва і грошового обігу не змінювало суті римської економіки. Широкий розвиток грошових операцій, торгівлі і марнотратства породжувало в Римі дух корисливості і легкої наживи, але не впливало на поступове накопичення і продуктивне інвестування капіталу. Досліджено, що власність і блага у римлян отримували своє виправдання в сферах громадянськості і публічності, де вимагалося відповідати нормам народної солідарності. Багатство обмінювалося на соціальний капітал: на громадський і владний статус його володаря; воно виражалося числом «клієнтів» і «друзів» у «патрона», вимірювалося його впливом і державною посадою. Доведено, що у громадській структурі Древнього Риму виявляється чіткий ієрархічний принцип розділення людей по мірі наближення - видалення до сакрального статусу «вічного міста»: патриції - плебеї - пролетарі - союзники - раби. Лише з початком промислової революції у Європі почалися суттєві зрушення у продуктивності аграрної праці. Розквіт у Римі переживало ремісниче виробництво, швидко розвивалося грошове та кредитне господарство. З припливом після військових перемог небувалих колись багатств Рим став найбільшим фінансовим центром світу. Визначено, що розвиток римського господарського типу був неоднорідним. Воно мало початок і кінець, періоди розквіту та занепаду, які змінювали один одного протягом дванадцяти століть. Проведено аналіз стадій життєвого циклу релігійно-господарського типу Риму. За Августа проводилися широкомасштабні громадські роботи та грандіозне будівництво інфраструктури. Реформи при Августі надала нового імпульсу розвитку римського нашого суспільства та створила передумови настання нового етапу римської історії - «золотого століття» імперії.