Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/29260
Title: Звертання в поетичному дискурсі Григорія Сковороди
Authors: Сметана І. І.
Keywords: звертання
риторичні звертання
вокативні речення
власне звертання
напівриторичні конструкції
кличний відмінок
тип
функція
структура
семантика
Issue Date: 2022
Citation: Сметана І. І. Звертання в поетичному дискурсі Григорія Сковороди / І. І. Сметана // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - Одеса, 2022. - № 58. - С. 148–151.
Abstract: У статті висвітлено основні підходи в мовознавстві до вивчення звертання, розглянуто статус та функції звертання в структурі речення. На матеріалі збірки «Сад божественних пісень» Г. Сковороди встановлено, що апелятиви активно вживаються автором, утворюючи неповторний колорит та стиль письменника. Досліджено, що найчастіше митець послуговується риторичними звертаннями, у яких у ролі апелятивів виступають метафоризовані номени, тобто назви емотивів, птахів, предметів, явищ дійсності. Уживаються для того, щоб привернути увагу до об’єкта зображуваного, викликати в адресата певне ставлення до нього, збільшити експресивність мовлення. Вокативні речення використовуються задля особливої ритмізації мовлення, створення поетичної динаміки, загального інтонаційного малюнку твору. Власне звертання представлено рідше, здебільшого письменник приділяє увагу саме постаті Ісуса Христа, називаючи його Христе, Ісусе, Бог, Давидів сину тощо. Новозавітна містерія гріховідкуплення, смерті й воскресіння Божого Сина становить семантичне ядро цього образу. Найчастотнішими в поетичних текстах є звертання, виражені іменниками в кличному відмінку, але також вживаються апелятиви у формі називного відмінка, множині та середнього роду, вони надають особливого стильового ефекту поетичному наративу. Зазначено, що звертання виконують номінативну, апелятивну, вокативну та експресивну функції. З’ясовано, що поет активно продукує як однокомпонентні, так і багатокомпонентні конструкції, останні з яких подають детальний опис суб’єкта, до якого спрямована мова, відтворюють певні його риси і ставлення митця. Виявлено, що в мовній тканині Г. Сковороди активно вживаються звертання, підсилені вигуками о, рідше ой, ах, гей, які передають різноманітні почуття та переживання, надають поезії додаткового стилістичного забарвлення.
URI: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/29260
Appears in Collections:Статті (УМПІГ)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.