Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/27106
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorКобринець О. С.-
dc.contributor.authorСавицька Л. В.-
dc.contributor.authorБезугла І. В.-
dc.date.accessioned2022-02-02T10:13:37Z-
dc.date.available2022-02-02T10:13:37Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКобринець О. С. Французькі запозичення в турецькій мові / О. С. Кобринець, Л. В. Савицька, І. В. Безугла // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – Запоріжжя : «Гельветика», 2021. – № 1. – С. 96-103.ru_RU
dc.identifier.urihttp://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/27106-
dc.description.abstractУ статті мова йде про один із суттєвих ресурсів збагачення та розвитку будь-якої мови – запозичення з інших мов, розглядаються і аналізуються запозичення з французької у турецькій мові, наводяться численні приклади та аналізуються процеси адаптації французьких запозичень у турецькій мові. У всі часи люди спілкувалися і взаємодіяли між собою, відбувався обмін та взаємне збагачення досвідом, культурою, традиціями, у тому числі елементами мови. Існування запозичень пояснюється багатьма факторами, але найважливіші – це зв'язок історії мови з історією народу і країни взагалі, а також технічний прогрес. Виникнення перших французьких запозичень у турецькій мові спостерігається у ХVІ столітті, а наприкінці ХІХ – початку ХХ століття у період активної індустріалізації країни і модернізації суспільства це явище набуває інтенсивності. Більшість запозичень з французької знаходимо у галузях науки, техніки, транспорту, професій, кулінарії, одягу, індустрії краси та серед абстрактних понять. Адаптація запозичених слів відбувається декількома способами: фонетичним, графічним, морфологічним або лексико-семантичним. Отуречення французьких лексем проходило, головним чином, шляхом графічної адаптації. Фонетична та семантична адаптація були незначними. Як ми переконалися на прикладах, турецька мова запозичувала французькі слова, трансформуючи їх відповідно до правил турецької орфографії, надаючи граматичну тюркомовну інтерпретацію із максимальним збереженням французької вимови. Іноді заради фонетичної гармонії спостерігаються явища соноризації або оглушення приголосних, додавання голосного або приголосного звуку тощо. Семантична адаптація теж відбулася доволі вдало, тому що лише деякі лексеми, за рідким винятком, змінили своє значення у процесі переходу до турецької мови. Багато французьких запозичень мають синоніми у турецькій і гармонічно співіснують у сучасній мові.ru_RU
dc.language.isouk_UAru_RU
dc.subjectінтактні та адаптовані запозиченняru_RU
dc.subjectфранцузька моваru_RU
dc.subjectтурецька моваru_RU
dc.subjectграфічна адаптаціяru_RU
dc.subjectсемантична адаптаціяru_RU
dc.subjectфонетична адаптаціяru_RU
dc.titleФранцузькі запозичення в турецькій мовіru_RU
dc.typeArticleru_RU
Располагается в коллекциях:Статті ( ІМтаМК)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
6 Стаття_Кобринець, Савицька, Безугла_compressed.pdf233,55 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.