https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/182 2026-04-22T10:54:30Z 2026-04-22T10:54:30Z Іванісов О. В. Вілотієвич О. М. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39648 2026-04-21T08:50:28Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Цифровізація послуг зайнятості як інструмент подолання молодіжного безробіт-тя в україні: досвід та перспективи Автори: Іванісов О. В.; Вілотієвич О. М. Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено теоретико-прикладні засади цифровізації послуг зайнятості як інструменту подолання молодіжного безробіття в Україні в умовах воєнних та соціально-економічних трансформацій. Розкрито сутність цифровізації як стратегічного напряму модернізації ринку праці та підвищення ефективності управління людським капіталом. Проаналізовано сучасний стан молодіжного сегмента ринку праці, зокрема вплив масової міграції, структурних дисбалансів і високої частки внутрішньо переміщених осіб на рівень безробіття. Визначено ключові цифрові інструменти державної політики зайнятості, серед яких розвиток єдиного порталу вакансій, впровадження індивідуального супроводу кар’єрного радника, цифрові платформи підтримки підприємництва та мікрогрантові програми. Обґрунтовано необхідність переходу від інформаційно-агрегованих сервісів до персоналізованих інтелектуальних систем супроводу професійного розвитку. Запропоновано концепцію «Цифрового кар’єрного наві-гатора», що базується на використанні технологій штучного інтелекту, Big Data та цифрового профілювання компетенцій. Доведено, що впровадження таких інноваційних рішень сприятиме підвищенню адаптивності молоді до умов ринку праці, зменшенню рівня безробіття, активізації підприємницької діяльності та формуванню конкурентоспроможного трудового потенціалу в умовах віднов-лення економіки України.

2026-01-01T00:00:00Z Тymoshenko K. Butenko D. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39646 2026-04-21T08:44:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Lean management as a driver of sustainable development and responsible consumption patterns Автори: Тymoshenko K.; Butenko D. Короткий огляд (реферат): The thesis explores the role of lean management as a driver of sustainable development and responsible consumption patterns. It highlights how lean principles, including waste elimination, continuous improvement, and demand-driven production, contribute to resource efficiency, reduction of environmental impact, and optimization of production processes. Particular attention is given to the multi-level effects of lean management at operational, environmental, market, and strategic levels. The study also examines the integration of lean management with circular economy approaches and its contribution to the achievement of Sustainable Development Goals (SDGs). In addition, key challenges related to the implementation of lean-based sustainability, such as organizational resistance, short-term business orientation, and the need for institutional support, are identified.

2026-01-01T00:00:00Z Грузд М. В. Єрмоленко О. О. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39644 2026-04-21T08:31:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Інституціоналізація стратегічних комунікацій у системі публічного адміністрування як чинник сталого розвитку та підвищення довіри до влади Автори: Грузд М. В.; Єрмоленко О. О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретичні та практичні засади інституціоналізації стратегічних комунікацій у системі публічного адміністрування в умовах сучасних трансформаційних процесів. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності стратегічних комунікацій та обґрунтовано їх значення як інтегрованого інструменту забезпечення ефективної, прозорої та результативної взаємодії між органами публічної влади та громадськістю. Розкрито зміст інституціоналізації стратегічних комунікацій як комплексного процесу формування нормативно-правових, організаційних, функціональних та інформаційних механізмів комунікаційної діяльності, спрямованих на підвищення довіри до влади та зміцнення публічного управління. Запропоновано авторську модель інституціоналізації стратегічних комунікацій, яка охоплює інституційний, організаційний, процесний та інструментальний рівні, враховує вплив зовнішнього середовища, зокрема соціально-політичних і цифрових чинників, а також передбачає наявність ефективних механізмів зворотного зв’язку. Проаналізовано сучасний стан розвитку стратегічних комунікацій в Україні, зокрема в умовах цифровізації публічного управління, діяльність Міністерства цифрової трансформації України, використання цифрових сервісів і платформи «Дія», а також специфіку комунікаційної взаємодії в умовах воєнного стану. Визначено основні проблеми розвитку стратегічних комунікацій, серед яких фрагментарність нормативно-правового забезпечення, недостатній рівень координації між суб’єктами публічного управління, обмеженість кадрового потенціалу та нерівномірність впровадження комунікаційних практик на різних рівнях управління. Обґрунтовано напрями вдосконалення стратегічних комунікацій, що передбачають інституційне зміцнення, подальшу цифровізацію, розвиток професійних компетентностей кадрів та впровадження систем моніторингу й оцінювання ефективності комунікаційної діяльності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності органів публічної влади, а також у процесі підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування.

2026-01-01T00:00:00Z Курган Н. В. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39643 2026-04-21T08:27:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Оцінка рівня цифровізації соціально-економічної сфери країн світу Автори: Курган Н. В. Короткий огляд (реферат): Досліджено теоретико-методичні засади оцінювання рівня цифровізації соціально-економічної сфери країн світу. Обґрунтовано необхідність формування інтегрального підходу до вимірювання цифрового розвитку в умовах фрагментарності існуючих міжнародних індексів і часових лагів їх оприлюднення. Запропоновано методику комплексної оцінки рівня цифровізації соціально-економічної сфери країн світу на основі багатовимірного статистичного аналізу системи релевантних індикаторів, що відображають економічні, інфраструктурні, технологічні та соціальні аспекти цифрової трансформації. Статистичні дані країн опрацьовано методом кореляційного аналізу та методом головних компонент, на базі чого встановлено інтегральні фактори цифровізації, які пояснюють понад 80% загальної варіації показників. Подальше групування країн здійснено за допомогою ієрархічної кластеризації та методу k-середніх, що дало змогу виокремити три типологічні групи: цифрові лідери, цифрові послідовники та цифрові аутсайдери. Розроблено інтегральний показник рейтингової оцінки цифровізації, на основі якого сформовано глобальний рейтинг країн. Отримані результати підтверджують суттєву диференціацію рівнів цифрового розвитку у світі та дозволяють позиціонувати Україну як країну із середнім рівнем цифровізації та з потенціалом до його зростання. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у розробленні адаптивного підходу до інтегрального оцінювання цифровізації на основі актуальних статистичних даних і методів багатовимірного аналізу.

2026-01-01T00:00:00Z