Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/3465
Название: Banking of Croatia in the Kingdom of Yugoslavia
Другие названия: Банківська справа Хорватії в Королівстві Югославія
Банковское дело Хорватии в Королевствe Югославия
Авторы: Benić-Penava M.
Беніч-Пенава M.
Бенич-Пенава M.
Ключевые слова: Croatia
banking
the Kingdom of Yugoslavia
Хорватія
банкінг
Королівство Югославія
Хорватия
банкинг
Королевство Югославия
Дата публикации: 2013
Издательство: ХНЕУ
Библиографическое описание: Benić-Penava M. Banking of Croatia in Kingdom of Yugoslavia / M. Benić-Penava // Економіка розвитку. - 2013. - № 2. - С. 10-15
Краткий осмотр (реферат): This paper explores banking in Croatia in the interwar period on the basis of relevant economic and historical literature and archive materials. Croatia, i.e. Zagreb, became the center of economic power in the new Kingdom of Yugoslavia which arose after World War I. The citizens trusted the private Croatian banks more than the newly founded state banks. Croatian banks financed the economic growth of the new Yugoslav state and the main investor of Croatian industry in the 1920s was "Prva hrvatska štedionica" bank. Due to the conflict of interest in financial capital between Zagreb and Belgrade, the National Bank in the state "Narodna banka Kraljevine Jugoslavije" didn’t intervene in time to save this leading Croatian bank in the 1931 crisis. Thus weakened and rehabilitated, "Prva hrvatska štedionica" bank lost its leading role in the region. The exceptions to banking downfall in Croatia were the banks in its far South that turned their banking to the service industry which was less affected by the great economy crisis than the industry. The initial weakening of the Croatian economy after 1918 started in the field of monetary politics, yet the collapse of Croatian private banking which occurred after 1918 in the field of monetary politics, as well as the fall of private banking in Croatia after the Great Depression, totally destroyed the economic domination of former Austro-Hungarian provinces in the Kingdom of Yugoslavia. The result was a smashup of the Croatian banks because of losing the main source of financing and investments info its economy.
Розглянуто розвиток банківської справи в Хорватії в міжвоєнний період на основі аналізу історико-економічної літератури та архівних матеріалів. Хорватія, а саме Загреб, став центром економічного розвитку у створеному після Першої світової війни Королівстві Югославія. Приватним хорватським банкам громадяни довіряли більше, ніж новоствореним державним. Хорватські банки активно фінансу¬вали економічне зростання нової югославської держави і виступали одним з основних інвесторів різних галузей економіки, зокрема, таким був хорватський банк "Prva hrvatska štedionica". Однак у зв’язку з конфліктом фінансових інтересів між Загребом і Белградом Національний банк "Narodna banka Kraljevine Jugoslavije" не підтримав цей провідний хорватський банк у кризу 1931 року, і, ослаблений та реструктуро¬ваний, банк "Prva hrvatska štedionica" втратив свою роль у регіоні. Менший ступінь падіння мали банки на Півдні, тому що вони обслуговували сферу послуг, котра менше постраждала від кризи, ніж промисловість. Ослаблення хорватсь¬кої економіки почалося з області грошової політики і падіння приватних банків у Хорватії після Великої депресії, і надалі це повністю зруйнувало економічне панування колишніх Австро-Угорських провінцій у Королівстві Югославія. Такий результат був катастрофою для хорватської економіки; з розоренням банків вона позбулася свого головного джерела фінансування та інвестицій в економіку.
Рассмотрено развитие банковского дела в Хорватии в межвоенный период на основе анализа историко-экономической литературы и архивных материалов. Хорватия, а именно Загреб, стал центром экономического развития в образо-вавшемся после Первой мировой войны Королевстве Югославия. Частным хорватским банкам граждане доверяли больше, чем новообразовавшимся государственным. Хорватские банки активно финансировали экономический рост нового югославского государства и выступали одним из основных инвесторов различных отраслей экономики, в частности, таковым был хорватский банк "Prva hrvatska štedionica". Однако в связи с конфликтом финансовых интересов между Загребом и Белградом, Национальный банк "Narodna banka Kraljevine Jugoslavije" не поддержал этот ведущий хорватский банк в кризис 1931 года, и, ослабленный и реструктуриро¬ванный, банк "Prva hrvatska štedionica" потерял свою роль в регионе. Меньшую степень падения имели банки на Юге, обслуживавшие сферу услуг, меньше пострадавшую от кризиса, чем промышленность. Ослабление хорватской экономики началось с области денежной политики и падения частных банков в Хорватии после Великой депрессии, и в дальнейшем это полностью разрушило экономическое господство бывших Австро-Венгерских провинций в Королевстве Югославии. Такой результат был катастрофой для хорватской экономики; с разорением банков она лишилась своего главного источника финансирования и инвестиций в экономику.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3465
Располагается в коллекциях:№ 2

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Benić-Penava M. BANKING OF CROATIA IN THE KINGDOM OF YUGOSLAVIA.pdf422,87 kBAdobe PDFЭскиз
Просмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.