Методичні основи формування системи управління конкурентоспроможністю підприємства

Abstract

Аналіз вітчизняної та зарубіжної економічної літератури показує, що при визначенні термінологічного апарату теорії управління конкурентоспроможністю не було сформовано чіткого та однозначного вибору об‘єкта дослідження. Зміст поняття конкурентоспроможності підприємства пропонується трактувати як динамічну характеристику здатності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища шляхом формування певного рівня конкурентних переваг. Отже, управління конкурентоспроможністю підприємства, перш за все, повинно ототожнюватися з розробкою системи, що забезпечить його конкурентними перевагами в існуючих умовах ринку. Конкурентні переваги – це ті характеристики, які створюють для організації, що виробляє або реалізує даний продукт, певні переваги над конкурентами; будь-які інновації, що дають реальне збільшення бізнес-успіху.