Художні образи пір року поезії В. Свідзінського: лексико-синтаксичний аспект

Abstract

У статті проаналізовано мовні засоби вираження часових вимірів річного циклу на лексичному та синтаксичному рівнях у їхній взаємодії. З’ясовано, що для відтворення відповідних темпоральних образів В. Свідзінський однаковою мірою послуговується як простими, так і складними синтаксичними конструкціями. Прості речення та предикативні частини складних найчастіше ускладнено однорідними членами, серед яких превалюють однорідні присудки. Досліджено, що в поетичному доробку автора річний час представлений усіма порами року, але В. Свідзінський найчастіше зображує весну та осінь. Художні словообрази окресленого часу є багатогранними, наповненими філософією буття та переживаннями ліричного героя. В статье проанализированы языковые средства выражения временных измерений годового цикла на лексическом и синтаксическом уровнях в их взаимодействии. Выяснено, что для воспроизведения соответствующих темпоральных образов В. Свидзинский в равной степени использует как простые, так и сложные синтаксические конструкции. Простые предложения и предикативные части сложных зачастую осложнены однородными членами, среди которых превалируют однородные сказуемые. Доказано, что в поэтическом творчестве автора годовой цикл представлен всеми временами года, но В. Свидзинский чаще всего изображает весну и осень. Художественные словообразы анализированного времени являются многогранными, наполненными философией бытия и переживаниями лирического героя. The article analyzes language means of expressing the annual measurements of the annual cycle at the lexical and syntactic levels in their interaction. The actuality of the proposed research is due to the fact that literary time in the poetic language of V. Svidzinskyi is represented by various temporal lexemes and syntactic constructions, research of which in the interaction of the above levels allows to see the entire depth of the author's individuality presented in the verbal-aesthetic picture of the world, which is not yet specially researched. The purpose of the article is to characterize the linguistic means of expression of the seasons in V. Svidzinskyi’s poetry at the lexical and syntactic levels. In this regard, the tasks are set as follows: to analyze the verbalization of the time dimensions of the annual cycle; to find out what lexical-syntactical means reveal and highlight the time described in the author's poetry. It has been found out that in order to reproduce the corresponding temporal images, V. Svidzinskyi equally used both simple and complex syntactic constructions. Simple sentences and predicative parts of the complex ones are often complicated by homogeneous parts, among which homogeneous predicate prevail. It has been investigated that in the poetic work of the author the annual time is represented by all of seasons, but V. Svidzinskyi most often depicts the spring and autumn, which represent the richness of meaningful nuances. Literary word-makers of the given time are multifaceted, filled with the philosophy of being and feelings of the lyrical hero.