Bioeconomics, biopolitics and bioethics: evolutionary semantics of evolutionary risk (anthropological essay)

Abstract

Attempt of trans-disciplinary analysis of the evolutionary value of bioethics is realized. Currently, there are High Tech schemes for management and control of genetic, socio-cultural and mental evolution of Homo sapiens (NBIC, High Hume, etc.). The biological, socio-cultural and technological factors are included in the fabric of modern theories and technologies of social and political control and manipulation. However, the basic philosophical and ideological systems of modern civilization formed mainly in the 17–18 centuries and are experiencing ever-increasing and destabilizing risk-taking pressure from the scientific theories and technological realities. The sequence of diagnostic signs of a new era once again split into technological and natural sciences’ from one hand, and humanitarian and anthropological sciences’, from other. The natural sciences series corresponds to a system of technological risks be solved using algorithms established safety procedures. The socio-humanitarian series presented anthropological risk. Global bioethics phenomenon is regarded as systemic socio-cultural adaptation for technology-driven human evolution. The conceptual model for meta-structure of stable evolutionary strategy of Homo sapiens (SESH) is proposes. In accordance to model, SESH composed of genetic, socio-cultural and techno-rationalist modules, and global bioethics as a tool to minimize existential evolutionary risk. An existence of objectively descriptive and value-teleological evolutionary trajectory parameters of humanity in the modern technological and civilizational context (1), and the genesis of global bioethics as a system social adaptation to ensure self-identity (2) are postulated

Попытка трансдисциплинарного анализа эволюционного значения биоэтики. В настоящее время существуют высоко-технологические схемы управления и контроля генетической, социально-культурной и ментальной эволюции Homo sapiens (NBIC, High Hume и т.д.) .Биологические, социально-культурные и технологические факторы включены в ткань современных теорий и технологий социального и политического контроля и манипуляции. Тем не менее, основные философские и идеологические системы современной цивилизации формируются в основном в 17-18 веках и испытывают все возрастающее дестабилизирующее давление рискогенных от научных теорий и технологических реалий. Последовательность диагностических признаков человека в новую эпоху вновь разделяется на технологические и естественные науки с одной стороны, и гуманитарных и антропологические, с другой. Диагностическая серия человечности в естествознании соответствуют системе технологических рисков и может быть решена с использованием алгоритмов и установленных процедур безопасности. Социально-гуманитарная серия представлена антропологическим риском. Глобальный феномен биоэтики рассматривается как системная социально-культурная адаптация к технологии управляемой эволюции человека. Предложена концептуальная модель мета-структуры стабильной эволюционной стратегии Homo Sapiens. В соответствии с моделью, SESH состоит из генетических, социально-культурных и технико-рационалист модулей и глобальных биоэтики в качестве инструмента для минимизации экзистенциального эволюционного риска. ) Постулируются существование объективно описательных и ценностно-телеологических параметров эволюционной траектории человечества в современном технологическом и цивилизационном контексте (1), а также генезис глобальных биоэтики как социальной адаптации системы для обеспечения самоидентичности человека (2)

Спроба трансдисциплінарності аналізу еволюційного значення біоетики. В даний час існують високо-технологічні схеми управління і контролю генетичної, соціально-культурної та ментальної еволюції Homo sapiens (NBIC, High Hume і т.д.) .Біологічні, соціально-культурні та технологічні чинники шнтегровані в тканину сучасних теорій і технологій соціального і політичного контролю і маніпуляції. Проте, основні філософські та ідеологічні системи сучасної цивілізації формуються в основному в 17-18 століттях і відчувають все зростаючий дестабілізуючий тиск ріскогенних наукових теорій і технологічних реалій. Послідовність діагностичних ознак людини в нову епоху знову розділяється на технологічні і природні науки з одного боку, і гуманітарні і антропологічні, з іншого. Діагностична серія людяності в природознавстві відповідає системі технологічних ризиків і може бути вирішена з використанням алгоритмів і встановлених процедур безпеки. Соціально-гуманітарна серія представлена антропологічним ризиком. Глобальний феномен біоетики розглядається як системна соціально-культурна адаптація до технології керованої еволюції людини. Запропоновано концептуальну модель мета-структури стабільної еволюційної стратегії Homo sapiens. Відповідно до моделі, SESH складається з генетичних, соціально-культурних і техніко-раціоналістих модулів і глобальна біоетика є інструмент для мінімізації екзистенціального еволюційного ризику. Постулюється існування об'єктивно описових і ціннісно-телеологічного параметрів еволюційної траєкторії людства в сучасному технологічному та цивілізаційному контексті (1), а також генезис глобальних біоетики як соціальної адаптації системи для забезпечення самоідентичності людини (2)