<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15775</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 22 Apr 2026 11:01:41 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-22T11:01:41Z</dc:date>
    <item>
      <title>Проблемні питання визначення юрисдикції держави щодо відповільності за воєнні злочини проти дітей</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39639</link>
      <description>Назва: Проблемні питання визначення юрисдикції держави щодо відповільності за воєнні злочини проти дітей
Автори: Рогова О. Г.; Остапенко О. Г.; Сущ О. П.
Короткий огляд (реферат): У статті зосереджено увагу на проблемних питаннях визначення юрисдикції держави щодо відповідальності за воєнні злочини проти дітей. Вивчення існуючих міжнародно-правових актів дає підстави стверджувати, що термін «юрисдикція» не має чіткого тлумачення його сутності, а на теоретико-правовому рівні проблема розуміння юрисдикції держав є однією з найбільш суперечливих областей міжнародного права.Здійснено аналіз існуючих концепції юрисдикції держави та запропоновано авторське визначення екстериторіальної юрисдикції держави. Авторами проаналізовано практику ЄСПЛ з метою обґрунтування положень щодо юрисдикції та відповідальності держави. На підставі аналізу практики ЄСПЛ виділено ознаки та правові підстави екстериторіальної юрисдикції держави.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39639</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>The problem of identifying and determining the real number of Ukrainian children who were deported from the occupied territories of Ukraine</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39638</link>
      <description>Назва: The problem of identifying and determining the real number of Ukrainian children who were deported from the occupied territories of Ukraine
Автори: Ostapenko O. G.; Sushch O. Р.; Rohova O. G.
Короткий огляд (реферат): The article explores the problem of identifying and establishing the real number of Ukrainian children who were deported from the occupied territories of Ukraine. The main problem is the inability to determine their actual number (data range from tens to hundreds of thousands). Orphans and children deprived of parental care suffered the most. The article uses data from a study by the Yale Human Rights Laboratory (Yale HRL), which found that the forced removal of children was carried out under the leadership of the Russian President and the Ombudsman and developed a special program of forced adoption and guardianship in Russia. Since it was children of vulnerable categories, including those who were in boarding schools in the occupied territories, that were forcibly removed, the program provided for their placement among Russian citizens and/or institutions with a change in their personal data in databases or information about their alleged birth in the Russian Federation. The goal is to prevent further identification of such children and their return to Ukraine at its request, in accordance with international law. It was established that such forcibly deported children were subjected to intensive propaganda and re-education, placed in camps, which is a silent violation of their rights. Among the methods were renaming children, changing citizenship, and transferring them to permanent adoption or guardianship to Russian families. In addition, Russian psychologists and medical workers were used in the process of systemic violation of the rights of Ukrainian children.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39638</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Римське право як соціокультурний феномен: антропологічний вимір</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39405</link>
      <description>Назва: Римське право як соціокультурний феномен: антропологічний вимір
Автори: Ваганова І. М.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексне філософсько-правове дослідження римської правової спадщини крізь призму культурно-антропологічного підходу. Актуальність теми зумовлена необхідністю відходу від механістичного трактування римського права як сухої сукупності норм і переходу до його осмислення як живого соціокультурного феномену, де «людський компонент» виступає центральним елементом. Визначено, що римське право є фундаментальною сполучною ланкою між античною цивілізацією та сучасністю, володіючи значним потенціалом для формування світогляду майбутніх правознавців.&#xD;
Досліджено еволюцію наукових підходів до вивчення римської правової дійсності: від історичної школи (Т. Моммзен, Ф. К. фон Савіньї) до сучасних культурологічних та антропологічних розвідок. Методологічну основу роботи становить системний аналіз, метод моделювання життєвого світу стародавніх римлян, логіко-семантичний та культурно-лінгвістичний методи. Джерельною базою слугували як юридичні пам'ятки (Закони XII таблиць, Інституції Гаю, Дігести Юстиніана), так і неюридичні тексти (праці Цицерона, Сенеки, Тіта Лівія, комедії Плавта).&#xD;
Наукова новизна полягає у реконструкції картини римського права через систему бінарних опозицій, які виконували функцію структурного каркаса правової реальності. Детально проаналізовано опозиційні пари «свій – чужий» та «свобода – несвобода», що визначали місце індивіда в античній ойкумені. Особливу увагу приділено архітектоніці правової системи (співвідношенню fas та ius, ius publicum та ius privatum) та феномену «людей серединного становища», зокрема інституту колонату.&#xD;
Вперше у філософсько-правовому дискурсі висвітлено семіотичний аспект римської правової культури, де вербальні та невербальні знаки (зокрема офіційний одяг та тілесні практики) виступали дієвими засобами правової комунікації та ідентифікації статусу особи. Доведено, що римська правова дійсність була відкритою системою, здатною до творчого опрацювання «чужого» досвіду, що забезпечило її універсальність. Сформульовані висновки мають практичне значення для вдосконалення навчальних дисциплін з теорії та історії права, а також для розуміння антропогенезу правової культури сучасного суспільства.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39405</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Гармонізація законодавства України про комерційну концесію з правом ЄС: аспекти захисту торговельних марок та ноу-хау</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39257</link>
      <description>Назва: Гармонізація законодавства України про комерційну концесію з правом ЄС: аспекти захисту торговельних марок та ноу-хау
Автори: Єрофєєнко Л. В.; Брусільцева Г. М.
Короткий огляд (реферат): Наукову статтю присвячено комплексному дослідженню трансформації інституту комерційної концесії (франчайзингу) в Україні в умовах євроінтеграційного поступу та масштабної реформи приватного права. Робота фокусується на системному перегляді інституту комерційної концесії (франчайзингу) як міжгалузевого явища, що охоплює цивільне, господарське, інтелектуальне та конкурентне право.&#xD;
Центральною темою дослідження є наслідки «декодифікації» господарського законодавства. Детально розглянуто Закон № 4196-IX від 09.01.2025, який скасовує Господарський кодекс України з 28 серпня 2025 року, та проаналізовано, як перехід до єдиної системи приватного права на базі оновленого Цивільного кодексу вплине на стабільність франчайзингових мереж. Особлива увага приділяється трирічному перехідному періоду для реформування державних та комунальних підприємств, що є критичним для забезпечення прозорості ринку.&#xD;
Основна увага зосереджена на механізмах гармонізації національного законодавства з ключовими актами ЄС: Регламентом (ЄС) 2022/720 щодо вертикальних обмежень, Директивою (ЄС) 2015/2436 про торговельні марки та Директивою (ЄС) 2016/943 про захист комерційної таємниці.&#xD;
У сфері інтелектуальної власності дослідження пропонується глибокий розбір проблеми «реального використання» торговельних марок. Спираючись на прецедентну постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/8781/23, доводиться необхідність синхронізації української судової практики з практикою Суду ЄС та положеннями Регламенту (ЄС) № 207/2009. Обґрунтовано позицію, згідно з якою зміна власника ТМ не повинна переривати п'ятирічний строк її невикористання, що стимулює власників до активного комерційного обігу своїх активів.&#xD;
Захист ноу-хау розглядається крізь призму імплементації Директиви (ЄС) 2016/943. Аналізується новий законопроєкт Міністерства економіки про комерційну таємницю, виокремлюються критерії секретності та комерційної цінності інформації. Дослідження підкреслює важливість процесуальних механізмів захисту таємниці під час судових спорів та при звільненні працівників (мобільність кадрів).&#xD;
Конкурентний аспект охоплює аналіз нових роз'яснень АМКУ № 16-рр (грудень 2024р.), які впроваджують концепцію «безпечної гавані» для вертикальних угод. Розглядаються межі дозволених обмежень конкуренції у франчайзингу, зокрема питання фіксації цін та онлайн-торгівлі.&#xD;
Висновки та рекомендації дослідження спрямовані на практичне застосування: запропоновано алгоритми перевірки (due diligence) активів при придбанні франшизи, методики захисту конфіденційної інформації через «франчайзбуки» та стратегії адаптації існуючих договорів до нового законодавства після серпня 2025 року.&#xD;
Ключові результати дослідження:&#xD;
Реформування ТМ: Обґрунтовано важливість нової судової практики щодо «реального використання» торговельних марок. Зокрема, проаналізовано позицію Верховного Суду 2025 року, згідно з якою зміна власника не перериває п'ятирічний строк невикористання бренду, що стимулює франчайзерів до активної ринкової діяльності.&#xD;
Захист Ноу-хау: Досліджено проєкт Закону «Про захист комерційних таємниць» (2025 р.) та визначено три критерії правомірності захисту ноу-хау: секретність, комерційна цінність та вжиття належних заходів безпеки.&#xD;
Конкурентне право: Висвітлено впровадження принципу «безпечної гавані» (safe harbour) для франчайзингових угод через роз'яснення АМКУ, що дозволяє вертикальні обмеження при частці ринку сторін до 30%.&#xD;
Етичні стандарти: Аргументовано необхідність імплементації Європейського кодексу етики франчайзингу, зокрема в частині обов’язкового переддоговірного розкриття інформації (disclosure document).&#xD;
Також у висновках запропоновано конкретні зміни до Глави 76 ЦКУ, спрямовані на захист франчайзі від недобросовісних бізнес-моделей та посилення відповідальності за «паразитичне копіювання» після завершення дії договорів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39257</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

