<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15815">
    <title>DSpace Фонд:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15815</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39648" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39509" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39460" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39267" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-22T11:04:52Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39648">
    <title>Цифровізація послуг зайнятості як інструмент подолання молодіжного безробіт-тя в україні: досвід та перспективи</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39648</link>
    <description>Назва: Цифровізація послуг зайнятості як інструмент подолання молодіжного безробіт-тя в україні: досвід та перспективи
Автори: Іванісов О. В.; Вілотієвич О. М.
Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено теоретико-прикладні засади цифровізації послуг зайнятості як інструменту подолання молодіжного безробіття в Україні в умовах воєнних та соціально-економічних трансформацій. Розкрито сутність цифровізації як стратегічного напряму модернізації ринку праці та підвищення ефективності управління людським капіталом. Проаналізовано сучасний стан молодіжного сегмента ринку праці, зокрема вплив масової міграції, структурних дисбалансів і високої частки внутрішньо переміщених осіб на рівень безробіття. Визначено ключові цифрові інструменти державної політики зайнятості, серед яких розвиток єдиного порталу вакансій, впровадження індивідуального супроводу кар’єрного радника, цифрові платформи підтримки підприємництва та мікрогрантові програми. Обґрунтовано необхідність переходу від інформаційно-агрегованих сервісів до персоналізованих інтелектуальних систем супроводу професійного розвитку. Запропоновано концепцію «Цифрового кар’єрного наві-гатора», що базується на використанні технологій штучного інтелекту, Big Data та цифрового профілювання компетенцій. Доведено, що впровадження таких інноваційних рішень сприятиме підвищенню адаптивності молоді до умов ринку праці, зменшенню рівня безробіття, активізації підприємницької діяльності та формуванню конкурентоспроможного трудового потенціалу в умовах віднов-лення економіки України.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39509">
    <title>Роль емоційного інтелекту керівників у запобіганні професійному вигоранню команд у бізнес-організаціях</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39509</link>
    <description>Назва: Роль емоційного інтелекту керівників у запобіганні професійному вигоранню команд у бізнес-організаціях
Автори: Лугова В. М.; Сатушева К. В.; Немашкало К. Р.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сучасні наукові підходи до аналізу емоційної регуляції керівників у контексті запобігання професійному вигоранню персоналу в бізнес-організаціях. Професійне вигорання розглядається як системний організаційно-психологічний феномен, що формується під впливом як індивідуальних психологічних чинників, так і управлінських практик, емоційного клімату та стилю лідерської взаємодії. Обґрунтовано, що емоційна регуляція керівника виступає ключовим операційним компонентом емоційного інтелекту, через який здійснюється вплив на психологічну безпеку команд, рівень емоційного виснаження, деперсоналізації та професійної ефективності працівників. На основі аналізу сучасних теоретичних і емпіричних досліджень систематизовано основні психологічні та організаційні механізми впливу емоційної регуляції керівників на професійне вигорання персоналу. Показано, що через механізми емоційного лідерства, емоційного зараження, соціального навчання та управлінського моделювання керівник формує домінуючі емоційні стани в команді, норми емоційної взаємодії та допустимі способи реагування на стресові й кризові ситуації. Доведено, що розвинена емоційна регуляція керівників сприяє зниженню інтенсивності негативних емоцій, підвищенню рівня довіри, відкритості та психологічної безпеки, що водночас зменшує ризик розвитку професійного вигорання працівників. У статті запропоновано причинно-наслідкову модель впливу емоційного інтелекту керівника на професійне вигорання та психологічне благополуччя персоналу, яка відображає трансформацію індивідуальних психологічних характеристик керівника у стабільні організаційні результати. Узагальнено інструменти реалізації емоційної регуляції в управлінській діяльності та визначено їхній вплив на ключові компоненти професійного вигорання. На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації щодо розвитку емоційної регуляції керівників на індивідуальному та організаційному рівнях як умови підвищення психологічної стійкості команд, збереження людського капіталу та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності бізнес-організацій.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39460">
    <title>Використання цифрових технологій у забезпеченні економічної безпеки підприємств металургійної галузі</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39460</link>
    <description>Назва: Використання цифрових технологій у забезпеченні економічної безпеки підприємств металургійної галузі
Автори: Насруллаєв Р.
Короткий огляд (реферат): У публікації розглядаються взаємозв’язок державної підтримки та міжнародної співпраці у цифровізації машинобудівного сектору та проаналізовані бар’єри впровадження цифровізації у металургійній галузі. Було зроблено висновок про те, що ефективна інтеграція цифрових технологій та інновацій у діяльність машинобудівних підприємств є визначальним чинником їхньої стійкості та конкурентоспроможності. Вона сприяє формуванню нових бізнес-моделей, розширенню ринкових можливостей та зміцненню стратегічних позицій обох країн у глобальній економіці. Розвиток цього напряму має стати одним із пріоритетів як державної політики, так і корпоративних стратегій машинобудівних підприємств.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39267">
    <title>Забезпечення працевлаштування ветеранів війни в системі соціально-економічної політики держави</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39267</link>
    <description>Назва: Забезпечення працевлаштування ветеранів війни в системі соціально-економічної політики держави
Автори: Демченко К. О.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено економічні аспекти забезпечення працевлаштування ветеранів війни в умовах структурних змін на ринку праці та післявоєнного відновлення економіки. Обґрунтовано, що зайнятість ветеранів є не лише соціальним, а й важливим економічним чинником, який впливає на продуктивність праці, формування людського капіталу та зменшення фіскального навантаження на державний бюджет. Проаналізовано сучасний стан ринку праці для ветеранів війни, визначено основні економічні бар’єри їх інтеграції у сферу зайнятості, зокрема дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили, втрату або невідповідність професійних навичок, а також обмежені стимули для роботодавців. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики зайнятості ветеранів на основі використання інструментів активної політики ринку праці, розвитку системи професійної перепідготовки, підтримки ветеранського підприємництва та стимулювання роботодавців до створення робочих місць. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню економічної активності ветеранів та сталому соціально-економічному розвитку держави. Наголошено на необхідності формування комплексного підходу до інтеграції ветеранів у ринок праці, що поєднує економічні, інституційні та соціальні механізми підтримки. Визначено важливість посилення співпраці між державними органами, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями у створенні ефективної системи професійної адаптації ветеранів. Окрему увагу приділено розвитку програм перекваліфікації та підвищення кваліфікації, орієнтованих на сучасні потреби економіки та цифрову трансформацію ринку праці. Підкреслено, що ефективна політика зайнятості ветеранів сприятиме не лише їх соціальній адаптації, але й підвищенню економічної стійкості та конкурентоспроможності держави.&#xD;
Наголошено на необхідності формування комплексного підходу до інтеграції ветеранів у ринок праці, що поєднує економічні, інституційні та соціальні механізми підтримки. Визначено важливість посилення співпраці між державними органами, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями у створенні ефективної системи професійної адаптації ветеранів. Окрему увагу приділено розвитку програм перекваліфікації та підвищення кваліфікації, орієнтованих на сучасні потреби економіки та цифрову трансформацію ринку праці. Підкреслено, що ефективна політика зайнятості ветеранів сприятиме не лише їх соціальній адаптації, але й підвищенню економічної стійкості та конкурентоспроможності держави.&#xD;
Додатково обґрунтовано, що інтеграція ветеранів у систему продуктивної зайнятості має значний мультиплікативний ефект для економіки, оскільки сприяє розширенню податкової бази, зростанню внутрішнього попиту та активізації підприємницької діяльності. У дослідженні підкреслюється, що ефективна політика підтримки працевлаштування ветеранів повинна враховувати структурні трансформації економіки, зокрема цифровізацію, розвиток інноваційних секторів та зміну професійної структури попиту на робочу силу. У цьому контексті важливого значення набуває формування системи безперервного навчання, що дозволяє ветеранам адаптуватися до динамічних змін на ринку праці та підвищувати свою конкурентоспроможність.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

